Menu

Голова обласної профспілки Наталія Харєва: Керівники, ми не маємо права на емоції

  • Просмотров: 1033

Іноді доводиться чути, що профспілки – це тільки путівки та дитячі подарунки на новий рік, і взагалі існування профспілок – пережиток радянських часів. В той же час в європейських країнах профспілковий рух відіграє значну роль в соціальному житті трудящих.

Про те, чим насправді займаються профспілки, розповіла кореспонденту ХЕРСОН.city керівник профспілки працівників агропромислового комплексу Наталія Михайлівна Харєва.

 В країнах колишнього СРСР робота профспілок асоціюється із культурно-масовими заходами

– Херсонська область є аграрним регіоном, яке місце займає тут ваша профспілка, скільки в ній членів?
– Херсонська обласна профспілка працівників агропромислового комплексу налічує більше 18 тисяч членів і входить в трійку найбільших галузевих профспілок області. У неї, окрім безпосередньо працівників сільськогосподарських підприємств, входять працівники водного господарства, науковці, працівники харчової промисловості, держслужбовці профільних структур і навіть будівельники сільгоспспоруд. В установах та на підприємствах функціонують первинні організації, це групи людей, які представляють інтереси всього колективу, їх на сьогоднішній день налічується 123.

– Чим взагалі займається профспілка?
– На пострадянському просторі профспілки досі асоціюються із культурно-масовою роботою, путівками і новорічними подарунками. Але головний напрямок роботи профспілки – це юридичний захист працівника та соціальні гарантії. На підприємствах первинні профспілки беруть участь у розглядах трудових спорів, складанні колективних угод, взагалі є посередниками в регулюванні відносин між роботодавцем та трудовим колективом.

Я домагаюсь, щоб колективні угоди, що укладаються в наших організаціях, приходили до нас на погодження. Ми їх вивчаємо і контролюємо, щоб усі соціальні гарантії, які передбачені законодавством були внесені в нього. Це як мінімум. А взагалі намагаємось добитись, щоб соціальний пакет був якомога ширшим – це виплати на народження, на весілля, на операції і т.д., різноманітні пільги та надбавки. Люди думають, що все це передбачене чинним законодавством, але насправді законодавство передбачає лише невеликий перелік пільг, все інше – результат переговорів з роботодавцем. Є такі підприємства, де профспілки домоглися вагомих соціальних пакетів, що включені до колективних угод: оплачувані відпустки у зв’язку із весіллям, допомога на поховання, допомога спортсменам, що беруть участь у змаганнях, виплати на лікування та багато іншого.

 

Проблеми у трудових відносинах  та люди з поламаними долями

 А в яких випадках виникає потреба у юридичній підтримці?
– До мене часто звертаються люди із проблемними ситуаціями, а іноді навіть із поламаними долями. Особливість нашої галузі в тому, що ми - люди праці, і більшість працівників сфери не вникає в юридичні тонкощі, тому трапляються помилки. Помиляються працівники, коли звільняються, помиляються керівники, коли звільняють, помиляються профспілки, коли розглядають подання на звільнення, скорочення, догани… А тоді працівники звертаються до нас, і ми пояснюємо: як було правильно вчинити і що робити зараз, виступаємо посередником в переговорах між працівником та роботодавцем.

– Які бувають типові ситуації помилок?
– Ось зараз ми розглядаємо кілька скарг, серед яких є якраз типова ситуація. Працівник отримав догану за невиконання службових обов’язків, але ці обов’язки не прописані в його посадовій інструкції, тобто він і не повинен це робити. Зазвичай керівники радяться перед винесенням догани з юристами чи відділом кадрів, але як виявляється не завжди це допомагає.

– А які можуть бути більш серйозні типові ситуації – із звільненням, наприклад?
– Трапляються випадки, коли людину незаконно звільняють, або неправомірно звільняють по статті, після якої вона не може ніде працевлаштуватись. Це ті випадки, які я маю на увазі, коли кажу про поламані долі. Причому буває, що робиться такий запис не через реальне порушення, а з метою особистої помсти. Я – сама керівник і знаю, що це за робота, але я закликаю всіх керівників – пам’ятайте: ми не маємо права на емоції, навіть на справедливі емоції. За нашими рішеннями стоять людські долі і сім’ї. Тому я постійно проводжу семінари, де прошу профспілки: ви маєте бути буфером в таких ситуаціях, ви повинні розглядати ситуацію з обох боків – керівник також є членом вашої профспілки, як і робітник, ви повинні врегулювати конфлікт і не допустити такої ситуації. Звільнення по статті – це крайня міра.

– То ж які міри варто застосувати?
– Можна покарати працівника будь-яким іншим шляхом, перевести на іншу посаду, звільнити за згодою… Я знаю про статистику судових розглядів щодо звільнень по статті. Наш Кодекс законів про працю розроблений таким чином, що коли людину звільняють по «поганій» статті, справи виграються працівниками у 95-ти відсотках, і людина за рішенням суду вертається на свою посаду. А підприємство повинно ще й виплатити вимушені прогули, компенсувати моральну шкоду та судові витрати. Тому задача профспілок – запобігти таким ситуаціям, неприємним як для працівника, так і для роботодавця.

 Читайте також: Якщо підприємці не почнуть піднімати зарплату, їм самим доведеться сідати за кермо своїх тракторів - Паливода

В Херсонській області повертається довіра до профспілок, кількість членів профспілки АПК збільшилась на 2000

 Ви розповідаєте про досить складні та відповідальні задачі, які повинні вирішувати профспілки. Що потрібно, щоб профспілки справлялися із покладеними на них функціями?
– Профспілки повинні бути сильними і мати велику підтримку та довіру з боку людей. В радянські часи профспілки були підвладні: як партія сказала, так і зробимо. Це неправильно, і цю схему треба змінити. Всі три роки перебування на посаді я намагаюся побудувати іншу модель. Коли я починала відвідувати підприємства, чула нарікання та скарги, що свого часу профспілкові організації щось не виконали, не вирішили, не зробили – і це посіяло недовіру до профспілок. Тому я всіма силами намагаюсь не допускати таких ситуацій, домагатись вирішення всіх питань, і повернути довіру людей до профспілок. На фоні тотального зменшення кількості членів профспілок АПК по Україні, в Херсонській області кількість членів нашої профспілки за останній рік збільшилась на 2 000 осіб. Це свідчить, що довіра людей до профспілок все ж таки повертається.

– Припускаю, що йдучи до профспілки за підтримкою та захистом, люди все ж таки розраховують і на якісь моменти, що були притаманні радянським часам – путівочки і подібне. Як із цим?
– Кілька років путівок не було. Останній час ми проводили велику роботу і на рівні федерації профспілок, і на рівні центрального комітету агропрому – писали звернення, підтримували петиції, звертались до Президента, в Міністерство соціального захисту, розробляли законопроекти – і нарешті домоглись. Після реорганізації Фонд соціального страхування з 2018 року починає роботу з санаторно-курортного лікування для працівників галузі та їх дітей. Тобто будуть закуповуватись путівки, які зможуть отримувати працівники, сплачуючи тільки частину вартості.

– Що стосується довіри – наскільки прозоро використовуються і взагалі – як розподіляються профспілкові внески?
– Один відсоток заробітної плати працівників перераховується на профспілку. З цієї зібраної суми 65% залишається на діяльність колективу в розпорядженні первинної організації, 35% перераховується на райони. Район із цих внесків повинен перерахувати 12% на область, із цих грошей з області перераховується на центральний комітет сума, що дорівнює 2% від загального збору всіх профспілкових внесків по області, така ж сума йде на діяльність обласної міжгалузевої ради профспілок, раз на рік ми перераховуємо внески в міжнародну спілку працівників сільського господарства та суміжних галузей IUF. Із грошей, що залишились в області, ми маємо право брати на оренду, зарплату, відрядження, решта коштів йде на обслуговування членів профспілки – юридична допомога, культурно-масова робота, подарунки та інше. Ось так мають розподілятися кошти, але є проблеми. Є первинні організації, які не перераховують 35%, є райони, які не перераховують 12 відсотків на область, або передають менші суми, порушуючи статут. Це один із тих факторів, що підривають довіру людей до профспілок, адже якби всі суми перераховувались в повному обсязі ми могли б робити набагато більше корисних справ, які вимагають грошових витрат. Я намагаюся зараз провести реорганізацію районних підрозділів, щоб уникнути таких ситуацій, і наблизити все ж таки нашу структуру до європейських стандартів.

 

Херсонська профспілка є частиною міжнародної профспілкової організації

– Як ви співпрацюєте з  європейською профспілковою організацією?
– Ми два роки спілкуємось із міжнародною спілкою працівників сільського господарства IUF яка об’єднує відповідні профспілки з різних країн. В принципі, проблеми в нас усіх однакові, проте відношення різниться. За кордоном члени профспілки чітко розуміють, що профспілка захищає його робоче місце, його гарантовану заробітну плату та належні умови праці. Зараз наша обласна організація є членом IUF - Міжнародної спілки працівників харчової та тютюнової промисловості, сільського господарства, готельного та ресторанного обслуговування, громадського харчування та суміжних галузей - і відповідно всі наші структурні підрозділи також входять в цю профспілку. Тепер, в разі виникнення серйозних питань, ми можемо звертатися до цієї міжнародної профспілки: поки що таких ситуацій не виникало і нам досі вдавалося своїми силами вирішувати всі проблеми, але така можливість в нас є. Є також можливість вивчати досвіт роботи європейських профспілок, чим ми зараз активно займаємось.  Загалом, ми чітко поставили собі задачу створити профспілку за європейськими принципами, яка б працювала на європейському рівні. Це вимагає чималих зусиль, але ми готові їх докладати, щоб працівники такої  важливої галузі, як АПК почувалися впевнено та захищено.

 Розмову вела: Юлія Смірнова


Поділіться цією публікацією з друзями!
Поддержите нас! Оставьте лайк!