Menu

Це рекетирство, як у 90-ті. Депутат облради Херсонщини розповів про рейдерство на полях

  • Просмотров: 1497

Про фермерське рейдерство в регіоні, та чому бюджет недоотримує десятки мільйонів гривень, розповів в інтерв'ю для Таврия24 депутат Херсонської обласної ради Віктор Деркач.

- Чому в області склалась ситуація, коли фермери робили багато заяв щодо рекету?

- Правильно ви назвали ці процеси рекетирством, бо до рейдерства вони не мають ніякого відношення, і їх так називають помилково. Це рекетирство, як у 90-ті, втручання у корпоративні справи підприємства з ціллю заволодіння майна. Насправді це просто неврегульовані господарські відносини. І більшість випадків в області були не рейдерством, а недбалістю підприємців. Фермери забували оформити належним чином документи, які б підтверджували права на земельну ділянку.

- Можете пояснити на конкретному прикладі?

- Наприклад у вас є договір на оренду ділянки, термін якого закінчується 1-го грудня, але у вересні за дійсним договором ви на законних підставах засіваєте озимою пшеницею або будь-якою іншою культурою, врожай якої будете збирати у червні. Є думка серед фермерів, що хто посіє, той має право і збирати, але я вважаю, що потрібно притримуватись умов договору. Якщо потрібно продовжити термін, реєстрація коштує усього 95 грн і займає не так багато часу. Тому і виникають такі випадки «рекетирства». Це повториться і у наступні жнива.

- Це головна проблема у відносинах між фермерами?

- Є також прецеденти, коли двічі реєструється право оренди на одну й ту ж ділянку - це порушення з боку органів реєстрації орендного права. Я знаю такі випадки. Через існування декількох баз реєстрації у момент реформування органів, які займались реєстрацією, виникали такі інциденти. Звертались до суду і визнавали договори дійсними, які підписані першими, але поки приймалось рішення дві особи вважали, що це їхня ділянка. Переконаний, що таке відбувалось не через халатність, а з повним розумінням того, що вони роблять.

- Влітку вас звинуватили у «рейдерстві», чим все закінчилось?

- Це все у минулому і закінчилось. Тоді одне з підприємств у Бериславському районі отримало незаконним чином в оренду земельну ділянку, я захищаючи інтереси громади і держави написав звернення у прокуратуру і наступного дня договір оренди був анульований. І навіть після того вони ще 2 місяці там вирощували врожай. Прокуратура звернулась до суду, який наклав арешт на врожай, після чого підприємство звернулось до суду, і він знайшов можливим скасувати рішення про арешт і у цей термін підприємці зібрали врожай. 

Публікації по темі: На Херсонщині рейдери постріляли селян, щоб відібрати землю – фоторепортаж

- Чи поліпшила система аукціонів процес передачі землі в оренду?

- Запровадження продажу права оренди було правильним кроком, тому що сьогодні корупційна складова знаходилась саме у цій площині. Наразі право оренди продається з аукціону через земельні торги, і будь-хто може взяти участь, запропонувавши більшу ціну, і це право вибороти. Були випадки, коли продавались земельні ділянки для ведення фермерського господарства тільки фізичним особам, за три дні до торгів змінились умови, і стало - тільки для юридичних осіб, наразі розбираємо, чи є у цій ситуації корупційна складова.

- Чи існує проблема з надходженнями до бюджету від сплати за оренду державних земельних ділянок?

- Існує проблема, що є тисяча гектарів державних земельних ділянок без договорів оренди. Вона має бути передана в оренду через аукціон, а для цього потрібно провести ревізію і нормативно-грошову оцінку. Але держгеокадастр запевняє, що коштів на таку процедуру не має. Від цього бюджет втрачає десятки мільйонів гривень, тому що ділянки не знаходяться в оренді. Причина тому - інтерес у певних людей приховувати ці ділянки, а потім в необхідний їм момент виставляти їх на аукціон. Також існує проблема завищеної ціни, коли виставляється 6-7% від вартості, що становить близько 2 тис грн. за га, наприклад я більше ніж 1 тис грн. не готовий віддати. Тому багато торгів не відбувається, і тим самим наноситься шкода бюджету.

- Нещодавно ви брали участь у мітингу фермерів, що вимагали учасники?

- Минулого тижня відбувся мітинг, організований Асоціацією фермерів та землевласників Херсонської області спільно з районними відділеннями Асоціації. Це була реакція на можливе введення ринку землі з 2017 року. Не подовживши мораторій, з нового року відкриється вільний доступ до сільгоспземель. Не всі аграрії підтримують мою думку, бо я вважаю, що ринок землі - це обов’язків інструмент подальшого розвитку аграрного сектору України і земля повинна бути у власності одного орендаря, аби відношення було як до своєї. Але законопроект має бути допрацьований.

Читайте про подію: Аграрии грозят перекрыть Антоновский мост. Нацполиция приведена в повышенную готовность

- Ваша думка з приводу врожаю помідорів, які залишились незібрані?

- Переконаний, що кожен аграрій має думати про ринок збуту, бо потім один з овочів коштує дуже дорого, а іншій віддають за копійки. Коли управління АПК просять надати розрахунки і можуть попередити можливе перевиробництво по тій чи іншій культурі, до цього не дослухаються, потім виходить, як з тими помідорами, що до сих пір лежать на полі.

- Ви керуєте СТОВ «Берегиня», які наразі існують актуальні питання в агросфері?

- Плануємо відновити зрошення у Бериславському районі . Є цікава програма міжнародного валютного фонду, завдяки якій можна відновити державну частину мережі, підприємство за власний кошт відновлює свою частину. Таким чином ми змогли б відновити до 1000 га зрошення.

На фото: Момент урочистого запуску в роботу двох дощувальних машин "Таврія", виготовлених на Херсонському машинобудівному заводі

- Щодо вашої депутатської роботи, над чим зараз працюєте?

- Я член постійної комісії обласної ради з питань управління об’єктами комунальної власності, архітектури, будівництва та транспорту, і якраз сьогодні ми обговорювали питання перевірки роботи та її налагодження у комунальному закладі Арабатська стрілка. Ми досягли у питані відродження діяльності пансіонату певних успіхів. Позаминулого року дохід підприємства становив 50 тис грн., минулого року 500 тис грн., після цьогорічної роботи прибуток виріс до 1,5 млн грн. Досягли такого результату за рахунок виведення з тіні деяких процесів. Також нам вдалось переконати представників місцевого бізнесу у необхідності фінансової допомоги для того, щоб залучити більше відпочиваючих в пансіонат, які будуть користуватись послугами цих же підприємців. І ми дякуємо бізнесменам за розуміння та відповідальність.


Поділіться цією публікацією з друзями!

Error: No articles to display

Поддержите нас! Оставьте лайк!