Menu

Олександр Паливода: «Майбутнє аграрної галузі за профільними об’єднаннями»

  • Просмотров: 2007

Вчора в Херсоні відбувся форум плодоовочівників Херсонщини, на якому було презентовано громадську спілку «Таврійський клуб експортерів» та підписаний меморандум про співпрацю.

Даний клуб створений ініціативною групою фермерів з метою організації експорту продуктів плодоовочівництва. Про експортний потенціал херсонської аграрної продукції та створення фермерських організацій кореспонденту ХЕРСОН.City розповів Олександр Паливода, директор Департаменту агропромислового розвитку.

- Презентована вчора організація «Таврійський клуб експортерів» має намір займатися питанням експорту плодоовочевих культур. Чому цьому напрямку приділяється така окрема увага?

- Як відомо Україна, зокрема Херсонщина, є одним з провідних експортерів зернових та технічних культур у країни Європи. Херсонщину вже добре знають на міжнародному ринку, як крупного гравця, але знають, в першу чергу, як виробника зернових та технічних культур. Наші овочі, фрукти, ягоди маловідомі за кордоном. В той же час Херсонщина, як виробник плодоовочевої продукції номер один в Україні, давно мала б стати серйозним експортером цієї продукції в країни Європи та Азії.

- Я так розумію, що ми сьогодні є експортером плодоовочевої продукції, але «несерйозним», дрібним?

- Так, ми експортуємо наші овочі та фрукти, продукцію їх переробки, але зовсім не в тих об’ємах, для яких ми маємо потенціал. Це відбувається в першу чергу тому, що експортний ринок Європи й Азії сертифікований і стандартизований. Далеко не всі наші виробники мають необхідні документи і не всі орієнтуються – як їх отримати.  Інше питання – формування великих партій однорідної продукції, які можна поставляти з певною періодичністю. Тільки маючи такі партії можна вести розмову про укладання якихось тривалих контрактів з іноземними партнерами. Саме тому товаровиробники Херсонщини об’єднуються у подібні спілки, щоб разом вирішувати ці питання.

- Ви кажете про потенціал – наскільки він потужний у Херсонщини?

- Експортний потенціал залежить від двох складових – об’ємів та якості.  Що стосується  якості, то природно-кліматичні умови Херсонщини дозоляють отримувати високоякісний аграрний продукт, і це неодноразово було визнано, при чому не тільки в Україні. Щодо об’ємів: по кількості фермерів Херсонська область є однією з перших в Україні, наші фермери є передовими по темпам опанування різноманітних агротехнологій,  це і вирощування на краплинному зрошенні, і використання дощувальних машин, і багато іншого. Все це дає нам змогу отримувати великі об’єми якісної продукції, яка б мала йти на експорт.

- Отже, потенціал є, але потрібно його ще й продемонструвати потенційним іноземним партнерам. Яким чином можуть наші фермери вийти на закордонного покупця?

- Для цього потрібні такі організації, як «Таврійський клуб експортерів», в яких будуть працювати відповідні спеціалісти, які знатимуть мову, знатимуть законодавство, специфіку того чи іншого товару, специфіку країни. Вони будуть виходити на потенційних покупців, сідати з ними за стіл переговорів та представляти інтереси фермерів, що входять в цю спілку. Взагалі, подібні об’єднання – це потужна сила, яка може гуртувати людей навколо якоїсь теми і допомагати їм спільно вирішувати якісь питання.

- Ви маєте на увазі усілякі асоціації, як наприклад асоціація виробників часнику, асоціація садівників та інші?

- Так, я вважаю, що за такими вузькопрофільними об’єднаннями - майбутнє аграрної галузі. В усьому світі такі профільні асоціації грають важливу роль у вирішенні проблем, які постають перед виробниками якогось напрямку. В США є асоціації, історія яких налічує по сотні років – асоціації бджолярів, виноробів… В нас також поступово з’являються такі організації, які об’єднують виробників певної культури. Думаю,практично по кожній культурі колись буде створена власна асоціація.

- Які ж спільні задачі будуть вирішувати такі асоціації?

- Наприклад, вчора під час форуму проходила окрема панельна дискусія по вирощуванню часнику. Виробники цієї культури в рамках обговорення виокремили ряд специфічних для даного напрямку проблем – нестача посадкового матеріалу для отримання товарного часнику, питання реалізації некондиції, нестача спеціальної техніки для посадки та збирання, а головне – неможливість одному сільгоспвиробнику сформувати достатньо велику партію, щоб укласти контракт, скажімо, з супермаркетом. Ось тут і потрібно об’єднання спеціалістів, які працюють в одному напрямку. Це може бути і обмін інформацією та посівним матеріалом, і спільна оренда приміщень для зберігання, і спеціалізований центр для надання в оренду спеціалізованої техніки, а як наслідок – консолідація великих партій і укладання вигідних контрактів.

- Яку підтримку надаватиме влада, зокрема ваш департамент для створення асоціацій?

- Ми постійно шукаємо і залучаємо міжнародні проекти технічної допомоги та грантові програми. Вчора на форумі були присутні представники чотирьох різних проектів, яких ми вже залучили для розбудови таких асоціацій. Ці програми допомагають фермерам у пошуку нових ринків, в укладання експортних контрактів, допомагають висококваліфікованими фахівцями. Крім того, ми виконуємо комунікативну функцію між агровиробниками, фіскальними службами, митницею, іншими органами. Ми також надаємо консультативну допомогу по створенню асоціацій. Сучасні сільгоспвиробники мають дивитися на кілька кроків попереду і вміти формувати стратегію ведення бізнесу. Якраз такі профільні асоціації  допомагатимуть аграріям із виробленням стратегії і перспективним баченням розвитку певної галузі.


Поділіться цією публікацією з друзями!
Поддержите нас! Оставьте лайк!