Menu

Олександр Паливода: Український фермер, не зважаючи на погоду, війну та фінансові проблеми - як сіяв, так і буде сіяти

  • Просмотров: 1127

Як просувається на Херсонщині посівна кампанія та чи не зашкодить врожаям квітневе похолодання розповів директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Паливода.

- Як виглядає цьогорічна посівна кампанія і чи вкладаються фермери в графіки?

- У 2017 році планується посіяти 782 тис. га зернових – на 42 тис га более, ніж торік. На даний момент посівна кампанія в Херсонській області рухається по плану. Останні кілька дощових дні ненадовго зупинили посівну кампанію. Але цей дощ був досить  довгоочікуваний для херсонських аграріїв, до того ж він не сильно вплине на загальний стан посівної кампанії 2017 року.

- І все-таки більш детально хотілося поговорити про погодні умови, наскільки вони насправді можуть вплинути. Адже, крім дощу, ми ще спостерігали такі опади, як сніг, навіть невеликий град був.

- Що стосується зернової кампанії - дана погода не сильно вплинула. А ось що стосується садів, виноградників, черешні, абрикос, яблунь - звичайно така погода несприятливо вплине на цвітіння, більш детально ми зможемо сказати дня через 3-4, коли циклон вийде вже з України. Але, що стосується зернових, то ці дощі і невеликі приморозки не сильно вплинуть на врожайність. 1,5 місяці до цього не було продуктивних опадів, тому цей дощ був дуже довгоочікуваний для зернового клину. Якщо взяти кліматичні умови за останні 30 років, то цьогорічний квітень нічим не відрізняється, знаходиться в рамках тих цифр по кількості опадів та середньодобовій температурі.

 

- Щодо вартості посівної кампанії - наскільки вона подорожчала в порівнянні з минулими роками?

- В цьому році для посівної кампанії необхідно 4,5 млрд. грн. На даний момент аграрії забезпечені власними коштами в розмірі 3,8 млрд. грн. 800 млн. грн. буде залучено за допомогою банків і інших фінансових установ. Посівна кампанія дорожчає із року в рік: у порівнянні з минулим роком по області вона подорожчала приблизно на 600 млн. грн. Основне фінансове навантаження припадає на заробітну плату і податкові відрахування із заробітної плати - це склало 200 млн. грн . Також амортизація, матеріально технічні ресурси подорожчали, обробка, хімзахист, насіння і добрива… Зараз середнє навантаження на 1 га по області для посіву зернових культур становить 5 тис грн.

- Держава підтримує фермерів?

- В цьому році виділено 5 млрд. грн. на підтримку аграріїв в Україні: на підтримку компенсації кредитної ставки - 300 млн. грн., на підтримку тваринництва - 170 млн. грн, а також на сади, виноградники та підтримку у вигляді кредитів для фермерів і сільгоспвиробників дотацій по ПДВ. Перші транші за дотаційною бюджетною підтримкою по ПДВ вже пішли в цьому місяці.

Для відновлення зрошення на Херсонщині впроваджуватимуть інноваційні підходи

- Херсонщина - зона ризикованого землеробства, до того ж посівна, як ми говорили, щорічно дорожчає. Чи багато людей просто відмовляються від цього бізнесу, роблять для себе такий вибір?

- На жаль, фермерам з кожним роком дійсно стає важче, не тільки в Україні, але і в світі: йде глобалізація великих компаній - і дрібним і середнім фермерам стає важче працювати. Але, український фермер, не зважаючи на погоду, війну та фінансові проблеми - як сіяв, та й буде сіяти. Для Херсонщини основним вектором є зрошення. Останні роки в нас відбувається постійне щорічне відновлення зрошення - в минулому році ми відновили 7,5 тис га зрошення і вийшли на цифру в 300 тис га зрошуваних земель по Херсонській області. Ми не просто займаємо перше місце в Україні, ми в Європі займаємо перше місце по кількості поливних площ. Тому наші аграрії зараз диференціюються - багато хто починає відновлювати, купувати зрошувальну техніку і переходити на менш ризиковане землеробство. Зрошення дозволяє отримати максимальний урожай, і мінімізувати ті ризики, яка несе Херсонська область. Тому, в цьому році очікується відновлення ще 10 тис га землі під зрошення.

Був період на Херсонщині, коли відбувалося викопування та розорення зрошувальних систем - безхозних, тих які вийшли з ладу, які різними шляхами були відсуджені у фермерів і у сільських рад. Але, за останні 3 -4 роки таких ситуацій практично не спостерігається, а відбувається навпаки відновлення. Нам по відновленню допомагають не тільки аграрії, існує підтримка іноземних грантових підтримок. У 2015-16 роках добре спрацювала американська компанія USAID. Завдяки їх матеріальній підтримці і фінансуванню в Херсоні в минулому році було відновлено 2,5 тис га зрошення. Це серйозний внесок - допомога платників податків Америки.

 

Олександр Паливода: Ми залучаємо міжнародні кошти для підтримки херсонських аграріїв

- На що ми можемо розраховувати в 2017 році, на який урожай, на які результати?

- Урожай звичайно ж рахують восени, але за попередніми цифрам, які є по площах, то в цьому році ми очікуємо отримати 2 млн 400 тис тонн зернових культур, що на 150 тис більше результатів 2016 року, завдяки збільшенню озимого клину. Очікуємо отримати 600 тонн соняшнику, кукурудзу. Завдяки розширенню площ і впровадженню інтенсивних технологій вирощування та зрошення ми очікуємо зростання врожаїв бобових культур. Якщо будуть сприятливі погодні умови - ми вийдемо на хороший результат.

- Які фактори є запорукою того, щоб посівна кампанія була успішною?

- Три основні чинники для успішної посівної кампанії: це заздалегідь підготовка фінансова база, людський фактор, тому що зараз фахівці на вагу золота: техніка високо-комп'ютеризована, тому потрібні нові фахівці, і третій фактор - це природно-кліматичні умови Херсонської області. Якщо два з них ми заздалегідь готуємо: фінансовий і людський фактор, то залишається третій природно-кліматичний - якщо він нам сприяє, то врожаї на Херсонщині будуть найкращими. Останні 9 років ми займаємо 1 місце по плодово-овочевому напрямку - 1 млн. 200 тонн ми вирощуємо плодоовочевої продукції щорічно. В цьому році, думаю, ми займемо перший раз 1 місце в Україні по вирощуванню і за обсягом плодово-овочевої культури.

 

-  А наскільки люди готові працювати, в першу чергу над собою - дізнаватися нове, щоб користуватися технікою, яка постійно модернізується?

- Фермери купують техніку по мільйону доларів і бояться на неї садити людей, які жодного разу на ній не їздили. І поки фермерам доводиться самим працювати на цій техніці. Зараз етап перехідний - нові технологи, і треба за ними встигати: навчати людей, проходити практику, стажуватися. Студенти навчатимуться на новій техніці, для старшого покоління працюватимуть курси перепідготовки при ПТУ… Херсонщина займає перше місце по зрошенню, а у нас на всю Україну цієї професії навчають лише в нашому аграрному університеті. І потрібні механізатори на техніку. Ми постійно пишемо в  Міністерство АПК, щоб дані професії були збільшені, вводилися вузькі спеціальності. І ми розуміємо, що питання зрошення стосується не тільки Херсонської області: вся Україна починає це питання піднімати. Центральна Україна вже щільно і потужно починає вводити крапельне зрошення, оскільки зсув кліматичних умов все-таки відбувається. І вони теж починають впроваджувати у себе поливні системи. Тому, думаю, що це питання торкнеться всієї України, і в наших навчальних закладах повинні з'явиться спеціальні напрямки по зрошенню, по підготовці фахівців для роботи на іноземній техніці.


Поділіться цією публікацією з друзями!
Поддержите нас! Оставьте лайк!